Енергетична бідність – тяжка, але виліковна, хвороба Харківщини
В
цій тезі впевнились учасники міжнародного круглого столу «Розвиток
проектів у галузі альтернативної енергетики та енергоефективності в
Харківській області», що організований Інститутом сталого розвитку в
рамках проекту «Залучення експертно-аналітичного потенціалу
громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної бідності» в
Харківській області», який реалізується за підтримки Міжнародного фонду
«Відродження».
Соціально-економічна
проблема «енергетичної бідності», як видно із дослідження
міжпарламентської групи Україна-ЄС «Енергетична безпека: виклики
тисячоліття», з кожним роком все більше і більше притаманна Україні та,
зокрема, Харківській області. Так, у 2011 році даною проблемою охоплено
майже 1/3 населення міста Харків та Харківської області.
Під
поняттям «енергетична бідність», зазвичай розуміють неспроможність
населення сплачувати вартість спожитих комунальних послуг, що пов’язані
із енергозабезпеченням.
Саме
на сприяння розв’язанню проблеми «енергетичної бідності» й спрямований
проект «Залучення експертно-аналітичного потенціалу громадськості для
розв’язання проблеми «енергетичної бідності» в Харківській області».
Круглий стіл «Розвиток проектів у галузі альтернативної енергетики та
енергоефективності в Харківській області»,
організований в рамках даного проекту, зібрав місцевих, національних та
міжнародних експертів, що працюють у галузях, пов’язаних із
розв’язанням проблеми «енергетичної бідності» (енергетичній, соціальній
сферах та в галузі економіки). Доцільність такого поєднання експертів
пов’язана «із необхідністю багатостороннього розгляду причин та
наслідків проблеми енергетичної бідності, що виникла та розповсюджується
на території Харківщини», - зазначив Микола Сікаленко – начальник управління Державного агентства з енергоефективності у Харківській області.
В
рамках роботи круглого столу представниками Інституту сталого розвитку
було презентовано результати експертного дослідження та аналізу місцевої
політики, яка впливає на соціально-економічні процеси, що призводить до
розвитку проблеми «енергетичної бідності». Так, основними причинами
даної проблеми є «висока зношеність централізованих енергетичних мереж
та низький рівень коефіцієнту корисної дії місцевих теплопунктів», -
говорить директор Інституту сталого розвитку, доктор Станіслав Ігнатьєв.
«У тариф послуг з теплопостачання вкладається як вартість енергетичних
ресурсів, так і його транспортування, втрати у зношених та неізольованих
системах, ремонтні роботи, заробітна плата директорів, майстрів, водіїв
та прибиральниць офісних приміщень тепломереж», - зазначає експерт, -
«за це все мусять сплачувати споживачі».
Учасники
заходу дійшли висновку, що в Харківській області першочерговими
заходами повинна стати децентралізація та енергомодернізація й
автоматизація місцевих енергетичних систем, зокрема, у галузі теплової
енергетики. За експертними розрахунками, при сьогоденній вартості тарифу
на теплопостачання у Харківській області, вартість заміни старої
вугільної котельні із коефіцієнтом корисної дії 20-25% на сучасну
твердопаливну автоматизовану котельну із ККД до 70%, зможе бути
компенсована всього за 2 роки.
Для
сприяння розв’язанню даної проблеми до участі у круглому столі були
запрошені представники провідних німецьких підприємств, що працюють у
галузі альтернативної енергетики, енергомодернізацій і санації будівель,
впровадженні нових енергозберігаючих технологій та засобів
автоматизації. Зокрема, активну участь у роботі прийняли німецькі
компанії WSB International (німецький лідер у галузі будівництва вітрових та сонячних електростанцій), Bosch, Siemens, OBO Betermann, Schueco (санація фасадів будівель) та Phoenix Contact,
що презентували свої інвестиційні проекти на території Харківської
області. Також, до роботи були залучені німецькі та вітчизняні фінансові
установи, що мають власні інвестиційні портфелі в галузі
енергоефективності та альтернативної енергетики.
«Насьогодні,
Федеративна Республіка Німеччина є одним із Європейських лідерів у
галузі впровадження технологій енергоефективності та альтернативної
енергетики, що спрямовані на мінімізацію проявів «енергетичної бідності»
серед населення», - зазначив у своєму виступі доктор Міхаель Фройденберг,
керівник економічного відділу Посольства Федеративної Республіки
Німеччини у Києві, - «реалізації успішних проектів сприяє активне
партнерство між бізнесом, громадою та представниками влади». Саме
подібну модель для Харківської області й намагались розробити учасники
круглого столу.
Так,
в якості експертів запрошені міські голови та голови районних державних
адміністрацій, що представляють територіальні громади з найвищим рівнем
розповсюдження явища «енергетичної бідності». Слід зазначити, що
представники територіальних громад проявляють високу активність щодо
впровадження заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності
територіальних громад.
«Наша
територіальна громада, що має спеціальний інвестиційний режим, готова
запрошувати німецькі підприємства для реалізації нових проектів у галузі
енергоефективності та альтернативної енергетики», - зазначила Галина Мінаєва, голова міста Чугуїв. Дану ініціативу територіальної громади підтримала німецька компанія WSB International,
що запропонувала реалізувати спільний проект із будівництва сонячної
електростанції для сталого енергозабезпечення чугуївської територіальної
громади.
Отже,
можна зробити висновок, що проведений круглий стіл став основою для
впровадження нових ініціатив щодо мінімізації явища «енергетичної
бідності» в Харківській області.
Слід
зазначити, що міжнародний круглий стіл «Розвиток проектів у галузі
альтернативної енергетики та енергоефективності в Харківській області» є
підсумковим заходом в рамках проекту «Залучення експертно-аналітичного
потенціалу громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної
бідності» в Харківській області», який реалізується Інститутом сталого
розвитку за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
За інформацією прес-служби
Інституту сталого розвитку
(057) 77 55 672
dyi@ukr.net
Мета
програми “Громадське суспільство та належне врядування” – сприяти
участі об’єднань громадян у здійсненні моніторингу діяльності органів
публічної влади, захисту та лобіюванню спільних інтересів різних
соціальних груп, а також забезпечувати їх залучення до процесу
вдосконалення та впровадження нормативно-правових актів на
загальнодержавному та місцевому рівнях.
16-17 грудня 2011 року відбувся семінар-тренінг експертів та зовнішніх аналітиків проекту «Залучення експертно-аналітичного потенціалу громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної бідності» в Харківській області», що реалізується «Інститутом сталого розвитку» за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження», який є продовженням семінару осіннього тренінгу.
Семінар-тренінг «Цілі і завдання політики. Порівняльний аналіз
альтернативних варіантів політики. Інструменти політики» було
організовано та проведено Інститутом сталого розвитку 16-17 грудня у
Центрі енергоефективності та альтернативної енергетики Харківського
національного університету імені В.Н. Каразіна.
Незмінними
учасниками тренінгу є місцеві експерти, що об’єднують різні фахові
групи енергетиків, фахівців у галузі відновлюваної енергетики,
спеціалістів із соціальної сфери, фахових економістів. Отже,
другий семінар-тренінг «Цілі і завдання політики. Порівняльний аналіз
альтернативних варіантів політики. Інструменти політики», який
направлений на реалізацію проекту «Залучення експертно-аналітичного
потенціалу громадськості для розв’язання проблеми «енергетичної
бідності» в Харківській області»був проведений київськими експертами з
аналізу політики О. Кілієвичем та В. Тертичкою.
По
закінченню другого семінару-тренінгу було визначено цілі та завдання
політики, які допоможуть реалізації проекту, спрямованого на вироблення
регіональної політики із енергозбереження, яка сприятиме розв’язанню
проблеми «енергетичної бідності», що має синергію технічних, соціальних
та економічних факторів.
Харьковщина - среди лидеров по внедрению энергосбережения
Харьковская область занимает лидирующие
позиции среди регионов Украины по проведению энергосберегающих мероприятий. Об
этом сегодня сообщил глава Минрегионстроя Анатолий Близнюк. Как рассказал министр регионального развития, строительства и
жилищно-коммунального хозяйства Украины во время селекторного совещания с
регионами страны, за прошлый год возросла энергоэффективность предприятий
систем жизнеобеспечения, что стало прямым следствием последовательной
реализации системных реформ и соответствующей отраслевой программы. В 2011 году
предприятия ЖКХ сэкономили почти миллиард кубометров газа. Только за первое
полугодие прошлого года на мероприятия по энергосбережению и повышению энергоэффективности
было направлено около 820 миллионов гривен, что уже дает экономию в более чем
197 тысяч тонн условного топлива и экономический эффект в объеме более 116
миллионов гривен. За I полугодие 2011 года в тепловом хозяйстве внедрено
мероприятий на 602 миллиона гривен, что составляет примерно 60% от
запланированного. При этом объем экономии топливно-энергетических ресурсов
составил 47,7 тысяч тонн условного топлива, что составляет 103% и превышает
запланированные. Более всего мероприятий по энергосбережению в тепловом
хозяйстве проведено в Донецкой, Харьковской, Черниговской областях и Киеве.
Экономический эффект от внедрения энергоэффективных мероприятий в тепловом
хозяйстве составляет 84,5 миллиона гривен. В водопроводно-канализационном
хозяйстве в течение I полугодия 2011 года внедрено мероприятий на 71 миллион
гривен, что составляет примерно 70% от запланированных. При этом объем экономии
топливно-энергетических ресурсов составил 62,6 тысячи тонн условного топлива,
что составляет 98% от запланированных, а экономический эффект - 6,4 миллиона
гривен. Более всего мероприятий проведено в Донецкой, Харьковской,
Ивано-Франковской, Черниговской, Одесской и Днепропетровской областях, сообщает пресс-служба Харьковского облсовета.
Харьковщина потратит 40 миллионов гривен на энергосбережение
По словам губернатора Михаила Добкина, на
внедрение энергосберегающих технологий регион рассчитывает получить 40
миллионов гривен
«Харьковская
область полностью оформила и подала на рассмотрение в Кабинет Министров пакет
документов, который позволит нам получить финансирование более чем на 40
миллионов гривен для внедрения энергосберегающих технологий. Таким образом мы
сможем на ряде объектов заменить старое неэффективное оборудование на новое,
которое позволит нам экономить бюджетные средства», - заявил губернатор. В то
же время, по его словам, серьезных результатов в этом вопросе невозможно
достичь без серьезного поощрения экономии на всех предприятиях, пишет сайт обл госадминистрации. «Без специальных стимулов для людей, работающих
в городах и районах, эту проблему решить будет очень тяжело. Мы высказали свое
предложение, чтобы часть средств, которые предприятия экономят на
электроэнергии, оставались для развития этих предприятий и для премий
сотрудникам, которые своими действиями помогли сэкономить бюджетные средства.
Тогда у людей появится стимул, и я думаю, мы получим больший результат», -
говорит Михаил Добкин.
У Харківській обл.
впроваджуються альтернативні джерела енергії, - ХОДА
У
Харківській області впроваджуються альтернативні джерела енергії. Про це
повідомив сьогодні перший заступник голови Харківської облдержадміністрації
Валентин Дулуб, передає прес-служба ХОДА.
"У Харківській області для опалення
установ бюджетної сфери ми намагаємося там, де можливо, застосовувати котельні
на альтернативних джерелах енергії: пеллетах, соломі, лушпинні від насіння
соняшнику і трісках", - сказав Дулуб. За його словами, це забезпечує
істотну економію.
Перший заступник губернатора повідомив, що
в ряді районів Харківської області вже застосовуються ці технології. Зокрема,
були встановлені 5 пелетних котелень в Лозівському районі, а в смт Шевченкове
працює велика котельня на соломі.
За інформацією Дулуба, в Харківській
області є як мінімум 5 підприємств, які виробляють пелети і можуть
забезпечувати котельні сировиною. У той же час, серйозну проблему створює пошук
необхідної для пелетів деревини. В даний час в області пелетні котельні
встановлені паралельно з газовими, що дає можливість у разі перебоїв із
сировиною безболісно переключити споживачів на газ.
Харківська обл. планує
освоїти 40 млн грн на впровадження енергозберігаючих технологій, - Харківська
ОДА
Харківська область очікує надходження з державного бюджету великої субвенції на впровадження енергозберігаючих технологій, обсяг фінансування сягне 40 млн грн. Про це заявив голова Харківської
облдержадміністрації Михайло Добкін, передає прес-служба ХОДА.
"Харківська область повністю оформила
і подала на розгляд до Кабінету міністрів пакет документів, який дозволить нам
отримати фінансування більш ніж на 40 млн грн для впровадження
енергозберігаючих технологій. Таким чином ми зможемо на низці об'єктів замінити
старе неефективне устаткування на нове, яке дозволить нам заощаджувати бюджетні
кошти", - заявив глава області.
У той же час, за його словами, серйозних
результатів у цьому питанні неможливо досягти без серйозного заохочення до
економії для всіх підприємств і їх співробітників.
"Без спеціальних стимулів для людей,
що працюють в містах і районах, цю проблему вирішити буде дуже важко. Ми
висловили свою пропозицію, щоб частина коштів, які підприємства економлять на
електроенергії, залишалися для розвитку цих підприємств і для премій
співробітникам, які своїми діями допомогли заощадити бюджетні кошти. Тоді у
людей з'явиться стимул, і я думаю, ми отримаємо кращий результат", -
підкреслив Добкін.
Біля міста
Харків планується будівництво логістичного центру
компанії «Люкс логістика», оснащений сонячними батареями.
Геліоколлектори і фотоелектричні установки, інстальовані на даху будівлі, забезпечуватимуть логістичний комплекс загальною площею 4 тис. 937 кв.м електроенергією та теплом. Будівництво центру буде здійснено представником шведської групи «LLENTAB» в Україну - київською компанією ТОВ «Ллентаб».
У Харкові будуть встановлені сонячні батареї в приміщенні для роботи журналістів на Євро-2012
При проведенні Євро-2012 в Харкові в приміщеннях для роботи журналістів, які висвітлюватимуть події чемпіонату, будуть встановлені фотоелектричні установки. Сонячні панелі будуть інстальовані на даху медіа центру та вироблятимуть зелену електроенергію, при цьому повністю забезпечуючи енерго потреба об'єкта. Потужність сонячної станції складе 107 кВт, термін окупності використання сонячних батарей становить шість-сім років, повідомляє Газета День. На даний момент в Харкові закінчується будівництво медіа центру, повністю завершено зведення будівлі зони ЗМІ, створена покрівля, засклений фасад. Тривають роботи по влаштуванню інженерних систем.
У Харкові відкрили німецький центр альтернативної енергетики.
У північному корпусі Харківського національного університету ім. В. Каразіна відкрилася філія Німецького центру та Центр енергоефективності та альтернативної енергетики. Участь в урочистому відкритті центру взяли посол Німеччини в Україні Ханс-Юрген Хаймзет і ректор університету Віль Бакіров.По словами посла, основним науковим напрямком центру буде двостороннє співробітництво в сфері енергоефективності та альтернативної енергетики. «У наш час великий інтерес і увага приділяється ефективному використанню енергії. Перед центром стоїть завдання створити наукову платформу для раціонального використання енергії, займатися формуванням кваліфікованих кадрів у сфері енергетики і таким чином мотивувати всіх зацікавлених в інвестування створення нових енерго ефективних моделей », - зазначив посол.
Експертна
рада: Скільки коштує енергозбереження?
Після того як в Україну прийшли сильні морози, стало помітно, що енергоефективність українських будинків близька до нуля. Вчора
на засіданні Кабміну прем'єр-міністр Микола Азаров зажадав за досить
короткий час ретельно "утеплити" і модернізувати всі житлово-комунальне
господарство, а також розробити програму енергозбереження. Мін Пром вирішив з'ясувати, наскільки реально виконання такого завдання, скільки часу і грошей піде на модернізацію ЖКГ.Директор
Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич переконаний, що швидко
розробити і виконати програму енергозбереження нереально. "Я
намагався зробити оцінку переведення всіх теплових потужностей на
вугілля - це зажадає до 10 млрд дол Тобто ви можете уявити, скільки може
коштувати модернізація всього житлово-комунального господарства", -
зазначив експерт. На його думку, це складе більше 20 млрд дол, так як мова йде про об'єкти не тільки теплоенергетики, але і комунальної сфери. А таких грошей у бюджеті немає. Д.Маруніч
додав, що інвестор дасть гроші на цей проект, коли отримає реалістичний
бізнес-план, де буде написано, яким чином він отримає назад ці гроші. "Навіть
при наявності існуючих тарифів на газ незрозуміло, як Юрій Бойко буде
залучати інвесторів у свою розрекламовану програму переведення ТЕЦ з
газу на вугілля. Тобто як мінімум тарифи повинні бути підвищені, проте
до виборів уряд не прогнозує їх підвищення", - додав він. Експерт підкреслив, що програму енергозбереження потрібно було розробляти хоча б рік тому. "Це
говорить про одне, що пріоритетів у влади немає, вони діяли суто
ситуативно. У підсумку потрапили в ситуацію, коли" на вчора "намагаються
вирішувати глобальні проблеми, невирішені подібним чином. Програму
намалюють, чиновники піднімуть папірці, але я не бачу реальних
перспектив впровадження
програми до кінця року. Потрібно це було робити системно. Ці проблеми в
ЖКГ були всі 20 років незалежності, а думати про їх вирішенні почали
тільки зараз ", - зазначив він. Д.Маруніч
вважає, що розробка програми енергозбереження викликана необхідністю
досягнення компромісу в переговорах з Росією про ціну на газ. Незалежний
експерт Валентин Землянський також не думає, що досягти
енергоефективності можна протягом року: "Проблема накопичувалася 20
років, весь цей час ніхто нічого не думав, тому раптом одномоментно
нічого вирішити неможливо". За
його даними, на сьогоднішній день з 10 млн багатоквартирних будинків
близько 50% потребують серйозної модернізації з точки зору
енергоефективності, утеплення, заміни вікон, лічильників. Експерт підкреслив, що ці заходи зажадають великих грошових вкладень. "Я не думаю, що сьогодні в бюджеті є кошти, щоб виконати всі ці заходи", - зазначив він. За його словами, тільки проведення повного енергоаудиту одного будинку складе кілька мільйонів гривень. Не
рахуючи того, що після цього потрібно виконувати утеплення, міняти і
поставити прилади обліку тепла, гарячої та холодної води - все, що
входить в сферу енергоефективності. "Тобто мова йде про мільярди гривень, які зараз знайти в бюджеті практично неможливо", - пояснив експерт. В.Землянський
вважає, що заходи щодо реалізації програми енергозбереження можна
провести протягом 3-5 років, за умови наявності фінансових можливостей. "Якщо
говорити про ті ж ОСББ, то я сумніваюся, що мешканці будинку зможуть
потягнути такі витрати. У цьому повинна бути зацікавленість
постачальників тепла. Якщо ми говоримо про приватизацію теплогенерацій,
значить, інвестор повинен бути зацікавлений в тому, щоб тепло, яке він
справляє ,
не втрачалося даремно, не росли борги споживачів. Тому той, хто буде
претендувати на покупку теплогенерацій, буде зацікавлений в реалізації
цієї програми ", - підсумував він. Старший
аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізуллін
нагадав, що для реалізації програми енергозбереження необхідні час і
гроші, а ні того, ні іншого зараз в Україні немає, враховуючи поточну
ситуацію з газовими переговорами з Росією. Він
вважає, що гроші на модернізацію ЖКГ, швидше за все, будуть позиковими,
тому що в бюджеті немає додаткових коштів на фінансування програми
енергозбереження. "Швидше
за все, з цим буде пробуксовка найближчі кілька років, поки будуть
підвищуватися тарифи, поліпшуватися інвестиційний клімат, вщухати
світова фінансова криза", - підкреслив експерт. У
той же час він додав, що існують швидко окуповуються проекти, які можна
реалізувати за допомогою грошей, вже виділених міжнародними фінансовими
організаціями, наприклад Європейським банком реконструкції та розвитку.
І. Газізуллін відзначив, що впровадження програми є за визначенням довгостроковим проектом. "Є,
звичайно, короткострокові заходи, які можна прийняти за пару місяців,
грубо кажучи: замінити вікна, якісь елементи котлів, але тільки за
наявності фінансування", - сказав він і уточнив, що якщо говорити про
енергоефективність будівель, то це займе 5-10 років. В цілому аналітик вважає розробку даної програми правильним кроком. "Насправді
в деяких областях, містах, де були великі проблеми з ЖКГ, щось вже
робиться - тобто існують кілька успішних прикладів, але вони, звичайно,
точкові. Є обмеження для отримання фінансів в цю сферу, але ініціативні
проекти вже почалися. Але в тому, що ця програма зможе якось вплинути на рішення проблем, я не впевнений ", - резюмував І. Газізулін.
Тепло в квартирі: за кожен градус недогріву - мінус 5% на оплаті за опалення.
В Україні розпочався опалювальний сезон, але ті, у кого батареї ще холодні, можуть сподіватися на матеріальну компенсацію. Минулого
тижня київська влада перерахувала 42 мільйони гривень за неналежно
надані комунальні послуги - тим, у кого влітку не було гарячої води. ТСН розібралося, чи реально добитися перерахунку самостійно. Якщо батарея холодна довше 12:00 поспіль, вже можна писати скарги і ставити комунальників "на лічильник". Закон дає право спитати з комунальників за кожен градус недогріву. Взимку в кімнаті має бути не холодніше +18 градусів. Якщо
+17 - це вже привід домагатися компенсації: мінус один градус - мінус 5
відсотків в оплаті за опалення, мінус два градуси - мінус 10 відсотків.
Втім, домогтися компенсації не так просто. Так, існує спеціальна інструкція "Як вимірювати температуру в приміщенні". Відповідно
до неї, середня температура в приміщенні визначається на рівні росту
людини, приблизно 1,5 метра від підлоги, в п'яти точках. Крім
того, що треба виміряти температуру в кожному кутку кімнати на відстані
півметра від стіни, треба виміряти ще посередині кімнати, потім
повторити виміри через 10-15 хвилин. Окремо треба заміряти вдень і вночі. Якщо ж комунальники і після цього не захочуть робити перерахунок, наступний крок - судитися. Однак і це, виявляється, не так просто. "Практично
жодна людина немає договору з водоканалом чи з енергопостачальною
компанією. У нього навіть договору з ЖЕКом може не бути. Ось і виходить,
що монополісти не мають жодних підстав проводити перерахунок, і взагалі
кажуть:" хто ви такі? ми
вас не знаємо ", - прокоментувала адвокат Тетяна Монтян. Юрист радить
знайомитися з комунальниками відразу всім будинком і також спільно
звертатися до суду в разі чого - тоді є хоч якісь шанси.
Визначення й обґрунтування вибору проблеми мешканців Харківської області, для вирішення якої слід розробити пропозиції до регіональної політики
Анотація проблеми: Проект спрямований на сприяння розв’язанню резонансної
проблеми мешканців Харківської області: найвищих в Україні комунальних тарифів
на місцеві енергетичні ресурси, що призводить до виникнення важкого
соціально-економічного явища «енергетичної бідності». Дана проблема обрана як
одна з найбільш резонансних та значущих для території Харківської області, що
визначено на основі контент-аналізу повідомлень у ЗМІ та аналізу регіональної
політики (анотації результатів наведено нижче).
Тому, метою проекту є впровадження громадської ініціативи
із координації розробки пропозицій до регіональної політики в галузі
енергозбереження в Харківській області. Слід підкреслити, що аналіз існуючої
регіональної політики дозволяє зробити висновок, що дана проблема розглядається
місцевою владою, як суто технічна, не враховуючи соціальні та економічні
аспекти. Проектом пропонується запропонувати розв’язання даної проблеми,
враховуючи енергетичну (технічну), соціальну та економічну складові.
Оскільки зазначена проблема є результатом синергії
соціальної та економіко-енергетичної проблем, то для її розв’язання будуть
залучені провідні експерти як в галузі енергозбереження, так і фахівці в галузі
економіки та соціальної політики.
Слід зазначити, що проблему обрано як репрезентативну для
більшості областей України – успішне експертне сприяння розв’язанню даної
проблеми може бути репліковане в інших областях країни.
Короткий опис проблеми:
В м. Харків та Харківській області (за доповіддю
Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова на засіданні Кабінету Міністрів України
03 липня 2011 р.) найвищі серед міст України тарифи на послуги комунальних
підприємств, особливо, в галузі місцевої енергетики – надання послуг із опалення
та гарячого водопостачання.
Враховуючи факт, що в Харківській області середній рівень
заробітної плати становить 1 256,5 грн. (за даними щорічного звіту
Державного агентства статистики України за 2010 р.), слід зазначити – цей
показник є середнім для території України.
Об’єднуючи наведені вище тези можна зробити висновок, що
невисокий рівень середньої заробітної плати та високі тарифи на регіональні
енергетичні ресурси призводить до виникнення в Харківській області складного соціально-економічного явища –
«енергетичної бідності» (за С. Штенлі, Манчестер, 1999 р.).
Енергетична бідність – складне соціально-економічне явище, що виникає у регіонах, в яких
переважна більшість населення не здатна сплатити за спожиті енергетичні
ресурси, або ж структура витрат домоволодінь, більше ніж як на 20% складається
із витрат на енергозабезпечення. Якщо середній рівень енергетичної бідності в
регіоні становить:
-
20% від загального
прибутку домоволодіння, то дане явище вважається регульованим на регіональному
рівні;
-
в межах 20-30%, то
дане явище вважається керованим на регіональному рівні та потребує змін програм
соціальної політики та енергоспоживання;
-
в межах 30-40% –
явище важкокерованим на регіональному рівні та потребує системних змін;
-
в межах 40-50% –
явище потребує системного державного керування;
-
більше 50% – явище
незворотнє та потребує радикальних реформ державного рівня.
Слід зазначити, що в Україні нормативом є сплата за комунальні
послуги, в тому числі за спожиті енергетичні ресурси, менше ніж 20% від
сукупного прибутку домоволодіння (відповідно до закону України «Про соціальний
захист населення»).
За даними Рахункової палати України 12,5 млн. осіб (26,4%
населення держави) планує свій місячний бюджет менш, ніж на 700 грн., що не
досягає прожиткового мінімуму (911 грн. на 01.06.2011 р.). За інформацією
Міністерства праці та соціальної політики зазначена вище категорія населення
складається із непрацездатних людей, пенсіонерів, багатодітних родин та родин
із одним опікуном (переважно, жінками). Дана ситуація є більш характерною для
східних областей України (особливо для Харківської та Донецької областей), в
яких рівень безробіття значно вищий. Так, в Харківській області (разом із м.
Харків) мешкає 765,6 тис. осіб даної соціальної групи (близько 1/3 населення).
За даними соціального опитування, проведеного у 2010 р.
Харківським фондом соціологічних досліджень, мінімально 1 людина витрачає на
енергетичні комунальні послуги 375 грн. на місяць (оплата опалення в
багатоквартирному будинку, електроенергії та природного газу), що складає майже
½ місячного прибутку соціально незабезпечених сімей (таблиця 1.1). Слід
зазначити, що у сільській місцевості домоволодіння витрачає на газове опалення
кошти, які значно перевищують прожитковий мінімум (близько 850 грн. на місяць).
Дані факти призводять до посилення явища «енергетичної бідності» – населення не
здатне покрити свої видатки на опалення та освітлення свого помешкання. Явище є
характерним для робітничих районів м. Харків та газифікованих сіл Харківської
області. За розрахунками Інституту сталого розвитку, потенційно, явищем
«енергетичної бідності» охоплено 832,5 тис. осіб (близько 1/3 населення
Харківської області, разом із м. Харків).
Табл. 1.1 – Структура витрат та прибутки на комунальні послуги домоволодіння в м. Харків та Харківській області
(за результатами опитування Харківського фонду соціальних
досліджень, 2010)
 | |||
З таблиці 1.1 видно, що явищем енергетичної бідності в
Харківській області (включаючи м. Харків), середньостатистично, охоплені родини
із щонайменше 1 опікуном та щонайбільше 2 працюючими – зростання пропорції між
непрацюючими та працюючими призводить до посилення явища енергетичної бідності
в регіоні.
Поло-вікова структура населення Харківській області
(разом із м. Харків), що за розрахунками Інституту сталого розвитку, охоплена
явищем «енергетичної бідності» представлена на рисунку 1.1, що побудований за даними
Головного управління статистики в Харківській області. Як видно із поло-вікової
діаграми, цільовою групою, що зазнає впливу від проблеми «енергетичної
бідності», переважну більшість займають жінки. Особливо це стосується населення
у віці 18-24 роки (молоді матері, що виховують дітей самостійно), 51-60 років
(жінки, яких покинули чоловіки) та старше 80 (жінки-діти війни, чоловіки яких
рано померли через хвороби, отримані під час другої Світової війни).
Рисунок 1.1 – Поло-вікова діаграма населення, охопленого
«енергетичною бідністю» (побудована за даними Головного управління статистики в
Харківській області, 2010)
Крім того, суттєвим є те, що проблема енергетичної бідності
в Харківській області є динамічною, оскільки постійно
зростає вартість споживчих цін на енергетичні ресурси, за певних соціальних
проблем збільшується кількість соціально незахищених верств населення.
Інститутом сталого розвитку було здійснено ретроспективний аналіз проблеми,
починаючи з 2003 р., коли вона вперше була офіційно оприлюднена Харківською
обласною радою під час перегляду «Програми газифікації сільських населених
пунктів Харківської області на 2000-2010 р.р.». Динаміка охоплення населення «енергетичною
бідністю» наведена на рисунку 1.2. Слід зазначити, що за 7 років існування
проблеми кількість населення, охопленого зазначеним явищем збільшилась на 527,6
тис. осіб, що складає ¼ від загального населення Харківської області. Отже,
можна зробити висновок, що дана проблема є достатньо вагомою та такою, що
інтенсивно розвивається.
 |
Рисунок 1.2 –
Динаміка населення, що охоплено соціально-економічним явищем «енергетичної
бідності» в Харківській області
Зазначимо, що в Україні діє соціально-економічний
інструмент боротьби із енергетичною бідністю – житлові субсидії, що призначаються населенню, відповідно до закону
України «Про соціальний захист населення». Так, нормативно врегульовано, що
житлова субсидія може бути призначена громадянам, витрати на спожиті
житлово-комунальні послуги єдиного домоволодіння яких перевищують 20% сукупного
повного прибутку (включаючи податки та обов’язкові виплати). За даними
Головного управління праці та соціального захисту населення в Харківській
області, під дану категорію підпадає близько 54% мешканців Харківської області,
включаючи місто Харків (1,4 млн. осіб, що дорівнює сумарній кількості населення
таких міст як Полтава, Рівне, Чернівці та Миколаїв). В Харківській області
даний показник один із найвищих в Україні – 3 місце за кількістю населення, що
потребують житлових субсидій: регіон поступається лише Донецькій та Луганській
областям.
Житлові субсидії, відповідно до згаданого вище
нормативно-правового акту, сплачуються за рахунок видаткової частини державного
бюджету. За даними Головного управління фінансів в Харківській області,
вартість перерахованих коштів до підприємств комунального господарства,
зокрема, місцевої енергетики, на компенсацію нарахованих структурними
підрозділами Головного управління праці та соціального захисту населення в
Харківській області (включаючи м. Харків) у 2010 р. склало 59,06 млн. грн.
Слід зазначити, що сума виплачених у 2010 р. житлових
субсидій еквівалентно вартості 114 сучасних енергозберігаючих котелень (що
можуть опалювати 3-5 5-ти поверхових будинки), 23 стаціонарних
енергозберігаючих котелень (що можуть опалювати мікрорайон з 10 9-ти поверхових
будинків), 29 кілометрам сучасних ізольованих тепломереж, або заміні повної
системи опалення у 18 4-х під’їзних 9-ти поверхових будинках. Отже, по суті
інструмент житлових субсидій не є засобом боротьби із енергетичною бідністю, а
лише стимулює її розвиток: кошти державного бюджету витрачаються на оплату
спожитих енергетичних ресурсів, замість модернізації енергетичних мереж.
Отже, можна зробити висновок, що в Харківській області
(разом із м. Харків) явище соціально-економічне енергетичної бідності охоплено
близько 25% населення, тому явище вважається (за С. Штенлі, Манчестер, 1999 р.)
керованим на регіональному рівні та потребує змін програм соціальної політики
та енергоспоживання.
Слід зауважити, що збільшення вартості комунальних послуг
пов’язане із значною зношеністю енергетичних мереж (зі звіту Міністерства
енергетики та вугільної промисловості України, 2010 р.). Слід
зазначити, що стан систем енергозабезпечення і енергопоставок Харківської
області, за оцінками Міністерства енергетики та вугільної промисловості України
(інформаційне повідомлення на офіційному сайті Міністерства від 02.03.2011), у
порівнянні з іншими регіонами Східної України, мають критичний стан. Згідно
щорічного звіту губернатора Харківської області Михайла Добкіна «Стан
соціально-економічного розвитку Харківської області у 2010 р.», область має
перевищений споживання твердого палива (в основному, вугілля) і природного газу
для виробництва енергії в регіоні. Це пояснюється тим, що з 96 централізованих систем опалення міських
та сільських населенихмають систему виробництва, логістики та
споживання побутового тепла, побудовану в 1972-1976 р.р. При цьому, середній
коефіцієнт корисної дії 76 систем лежить в межах (40%, 45%), що означає марні втрати 55-60% палива. Постійно збільшується споживча
ціна на природний газ, що призводить до значного підвищення виробленої та
поставленої споживачу одиниці енергії (як електричної, так і теплової). Зазначену проблему керівництво області протягом
останніх 6 років намагається розв’язати на державному рівні (за даними
офіційного сайту Харківської обласної державної адміністрації).
Значна зношеність енергетичних мереж в Харківській області призводить до високого рівня витрат енергетичних ресурсів для постачання теплової та електричної енергії, а також гарячої води, населенню. Слід зазначити, що експертами Інституту сталого розвитку у 2010 р. проводився громадський моніторинг рівня витрат енергетичних ресурсів органами місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій в Харківській області. Так, за результатами даного моніторингу можна зробити висновок щодо рівня енергозбереження в адміністративних районах Харківської області та м. Харків (рис. 1.3).
Рисунок 1.3 – Рівень споживання енергетичних ресурсів органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями Харківської області
для забезпечення комунальних потреб громадян
З рисунку 1.3 видно, що 9 з 16 адміністративних
районів Харківської області мають надмірний та високий рівень енергоспоживання,
а інші 7 адміністративних районів – рівень енергоспоживання, що наближений до
середнього. Даною ілюстрацією підкреслюється достатньо високий рівень
енергоспоживання паливних енергетичних ресурсів в Харківській області.
Отже, можна зробити висновок, що в для населення
Харківської області, включаючи місто Харків є характерними 2 взаємопов’язані
проблеми:
- проблема «енергетичної бідності» населення;
- проблема високого рівня витрат енергетичних ресурсів.
На думку експертів у галузі енергетики Інституту
сталого розвитку, найбільш доцільним є розв’язання перерахованих вище проблем
комплексно. Тобто необхідним є розробка регіональної політики, що буде
враховувати одночасно підвищення енергоефективності області та зменшення рівня
«енергетичної бідності» населення.
Обґрунтування
вибору проблеми:
Проблеми високого рівня витрат енергетичних ресурсів в
Харківській області та «енергетичної бідності» населення були обрані як
найбільш характерні та репрезентативні для регіону.
За результатами контент-аналізу інформаційних повідомлень
12 місцевих та 16 регіональних ЗМІ (в тому числі Інтернет-видань), що
проведений у травні 2011 р. Інститутом
сталого розвитку, найбільшу увагу журналістів ЗМІ зазнають проблеми
житлово-комунального господарства. Так, було проаналізовано 386 повідомлень за
період 2008-2010 р.р. та 5 місяців 2011 р., що містять словосполучення
«проблема мешканців Харківської області», «проблема мешканців м. Харків»,
«регіональна політика», «резонансна проблема». Найбільш актуальними у
проаналізованих повідомленнях є проблеми:
- високі комунальні тарифи, особливо на енергетичні ресурси, – 72 повідомлення (18,6 %);
- неспроможність соціально незахищених верств населення сплачувати спожиті комунальні, особливо, енергетичні послуги, – 58 повідомлень (15 %);
- зношеність енергетичних мереж, що є у власності територіальних громад та районних державних адміністрацій, – 41 повідомлення (10,6 %);
- низький рівень продуктивності комунальних енергетичних систем, зокрема локальних котелень, особливо у малих містах та селищах міського типу, – 39 повідомлень (10 %);
- потреба у впровадженні енергоефективних технологій у комунальному господарстві – 32 повідомлення (8,3 %).
Всього, зазначені вище проблеми відображені у 242
повідомленнях (62,5 % проаналізованих матеріалів), а отже, можна зробити
висновок, що проблема є репрезентативною, переважаючою та характерною для
Харківської області (включаючи місто Харків).
До інших проблем мешканців м. Харків та Харківської
області, що виявлені в результаті контент-аналізу місцевих ЗМІ можна віднести
наступні проблеми: проблема непрозорості діяльності міської та обласної влади;
проблема прозорості міської забудови; проблема низької якості роботи
комунального транспорту; проблема вивозу твердих побутових відходів з
прибудинкових територій, - що можна узагальнити у проблему прозорості та
підзвітності міської та обласної влади.
Розподіл визначених проблем відображені на рисунку 1.3. З
рисунку видно, що інші проблеми, які об’єднані у групу проблем прозорості та
підзвітності міської та обласної влади, у згадуваннях у місцевих та
регіональних ЗМІ (за період проведення контент-аналізу) мають лише 37,5 %.
Крім того, проблема необхідності розробки регіональної політики, що буде враховувати одночасно
підвищення енергоефективності області та зменшення рівня «енергетичної
бідності» населення, була обрана Інститутом сталого розвитку, оскільки
організація має високий творчий та виконавчий потенціал у галузі реалізації
ініціатив у галузі енергозбереження та прозорості використання енергетичних
ресурсів.
Рисунок 1.4 –
Розподіл згадування проблем мешканців Харківської області в 12 місцевих та 16
регіональних ЗМІ (в тому числі Інтернет-видань)
за період 2008-2010
р.р. та 5 місяців 2011 р.
